КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Когда молодой отец берет на руки свое дитя, он обычно чувствует себя самым счастливым человеком на свете. Ну как не радоваться: зеленоватые глаза младенца – мамины, заостренный подбородок в дедушку, а улыбка ваша, да точно ваша! Однако тут же рядом и тревога: какой же он маленький!Правильно ли развивается? Вам вместе предстоит пройти долгий путь. Впереди первый зуб, первое слово, первый шаг. Это одни из главных вех развития младенца до семи лет. О них стоит поговорить подробнее.

Период от рождения до 28-го дня
В первые 1–2 дня после рождения малыш адаптируется к резко изменившимся условиям окружающей среды. Он еще плохо слышит, не различает цвета. Видит на расстоянии полуметра, не умеет переворачиваться, держать головкуи контролировать свои движения. У крохи на черепе родничок – мягкий участокна голове в области соединения нескольких костей. Он позволяет мозгу беспрепятственно расти. Если родничок крупноват, врач может прописать кальций – чтобы кости быстрее росли. Обычно родничок зарастает к году.Больше всего времени новорожденный тратит на сон – до 22 часов.Не пугайтесь, если в первые дни у крохи плохой аппетит – такое бывает. Предоставьте малышу самому решить, сколько ему спать и есть. Однако чтобы установить режим, лучше после кормления ребенка укладывать. Детям полезно быть на свежем воздухе. Прогулки улучшают аппетит и помогаютмалышу быстрее приспособиться к изменяющимся условиямокружающей среды.

Грудной период (с 28-го дня до 1 года)
В первый месяц ребенок умеет поворачивать голову и переворачиватьсяна бок, так что вы можете не волноваться, что во сне малыш неудачно повернет голову и у него начнутся проблемы с дыханием.
На втором месяце жизни обычно дети начинают различать цвета, они отлично видят и слышат. В это время можно увидеть первую улыбку ребенка, которая конкретно направлена на человека. В этот период дети обычно вырастают примерно на 3 см.
В третьем месяце, к огромной радости беспокойных родителей, боящихся повредить шею своему ребенку, малыш начинает держать головку самостоятельно. Совершенствуется его опорно-двигательный аппарат. Кости малыша пока очень хрупкие, поэтому стоит быть предельно осторожнымив обращении с ребенком: не поднимайте его за руки и, когда берете чадо, придерживайте его головку и спинку всей рукой и ладонью, поскольку мышцы еще очень слабы.
На четвертом и пятом месяцах малыш начинает активно изучать окружающий мир. Он уже сидит без поддержки, опираясь на ручки и держа спинку, произносит отдельные слоги, и даже пытается объединять их. Может стоять, держась за что-нибудь. Будьте внимательны – в это время кроха тянет в ротвсе, что под руку попадется. За это время ребенок в среднем набирает 1,2–1,5 кг в весе и подрастает примерно на 15 см (если взять за точку отсчета появление на свет).
Шесть месяцев – первый, крошечный юбилей! К этому времени малыш потяжелеет примерно на полкило. Очень важно следить за тем, чтобы прибавка в весе соответствовала норме. Если вы уже прикармливаете ребенка, давайте овощи и фрукты, если вес превышает норму, и каши – если ребенок весит недостаточно. Малыш может легко поворачиватьсяи выгибаться во все стороны. В этот период родители празднуют появление первых зубов. Если у вашей крохи к полугоду они еще не прорезались,не переживайте. Процесс этот очень индивидуален, и сроки у каждого свои. Малыши очень болезненно переносят прорезывание зубов. Может повыситься температура, на время снизиться аппетит. Очень важно не спутать эту обычную реакцию с заболеванием – лучше обращаться к врачу.
На седьмом и восьмом месяцах ребенок умеет сидеть, все шустрее ползает. Кстати, совместное с ребенком ползание на четвереньках по комнатам – игране только веселая, но и полезная. Во-первых, общение укрепляется,во-вторых, для вас легкая разминка. Кстати, совет папам: не стесняйтесьделать все то же самое, что и малыш. Его это будет очень забавлять!
В семь-восемь месяцев ребенок учится держать равновесие, перенося вес тела с одной ноги на другую. В это время во рту может торчать только первый зуб – как у грызуна, а могут начать появляться и остальные. Ребенок старается показывать свои эмоции, чувства, переживания; говорит отдельными слогами.
В девять и десять месяцев ребенок старается многое делать самостоятельно.Он прекрасно сидит, поворачивается сидя. Умеет садиться из положениялежа. Ползает активно и во всех направлениях! Малыш может сделать несколько шагов, держась за что-нибудь рукой, но потом возвращаетсяв привычное «попное» положение. Предметы он называет своими, понятными только ему словами.
На одиннадцатом и двенадцатом месяцах малыш не дает ни минуты покоя.Как правило, в этом возрасте дети начинают ходить. Впрочем, и этот навык, как и развитие речи, проявляется очень индивидуально. Рассказывает Алина Логинова, логопед: «Разброс времени, к которому ребенок начинает говорить, очень велик. Оно зависит и от наследственности, и от обстановки в доме, иот родителей, само собой. В моей практике были случаи, когда ребенок начинал говорить в восемь месяцев, а некоторые дети молчат лет до трех.Чтобы ребенок быстрее заговорил, нужно как можно больше ему читать, увеличивая пассивный словарный запас. Также необходимо стараться вызывать его на диалог. Не предугадывать каждое его желание. Надо даватьвозможность ребенку высказаться, иначе зачем изъясняться, если и так все хорошо?».
Опытом делится Юлия, молодая мама: «Мы с мужем разных национальностей:я русская, он испанец. Нашего сына Педро мы учили разговаривать сразуна двух языках. Я читала о том, что дети-билингвы начинают говорить позже, – так и случилось. Говорить сынок стал в год и семь месяцев, зато и на русском,и на испанском!» К концу первого года жизни вес ребенка составляет около 10–11 кг, а рост равен примерно 75–77 см, в зависимости от того, с каким ростом малыш появился на свет.

Чтобы ребенок быстрее заговорил, нужно как можно больше ему читать, увеличивая пассивный словарный запас

Ясельный период (от 1 года до 3 лет)
На втором году жизни ребенок отрабатывает навыки ходьбы, танцует. Пытается подпрыгивать и кувыркаться. Он учится рисовать, застегивает пуговицы, молнии, чистит зубы. В этом возрасте дети обычно опробуют разные приемы эмоционального воздействия на родителей – крик, плач, смех. Лучшене идти у ребенка на поводу и постараться отвлечь его на что-нибудь другое.С полутора лет малыш уже легко управляется с домашней электроникой: включает и выключает компьютер, телевизор. У него есть четкое представление, что можно делать, а чего нельзя (другое дело, что он не всегдаследует этим правилам). Большинство педиатров рекомендуют начать приучать малыша к горшку именно в этом возрасте.
Юлия, мама: «Наш сын – абсолютное исключение из правил! Его развитиеидет гораздо быстрее нормы. Выражается это во всем. Например, когда ему был годик, мы покупали одежду, рассчитанную на детей 3–4 лет. Кстати, наш ребенок попадает у нас в группу самых больших и крупноголовых детей Испании!»
В два года дети становятся очень активными, любознательнымии разговорчивыми. Карапузы очень любят играть в подвижные игры, постоянно прыгают, бегают, кувыркаются. Они уже могут частично самостоятельно одеваться. Все больше и больше взаимодействуют со сверстниками. В этомвозрасте дети уже могут ощущать свою вину за поступки. К 2,5–3 годам можно говорить о формировании личности. Вес мальчиков к этому времени составляет примерно 13 кг, рост – около 88 см, девочки же в среднем весят12 кг, их рост – приблизительно 86 см.
Рассказывает Юрий, отец: «Любимой игрой нашей двухлетней дочери было, вы не поверите, раскладывание неглаженого белья. Она могла сидеть часамиза этим занятием, сортируя одежду по форме, цвету, размеру – как душе захочется!»
С каждым годом ребенок становится все общительнее. В три года он внятноговорит, его словарный запас увеличивается, речь становится все более сложной. В этот период дети становятся «почемучками». Их интересуетабсолютно все в этом мире. К трем годам ребенок начинает осознавать себя как отдельную личность. Многие карапузы уже катаются на трехколесномвелосипеде, перешагивают через препятствия до 30 см, с удовольствиемиграют в мяч, спрыгивают с небольшой высоты. У ребенка значительно улучшаются мелкая моторика рук и координация движений в целом. Однако многие дети испытывают «кризис трех лет» – становятся очень капризнымии непослушными. В этот нелегкий период родителям можно лишь пожелать набраться терпения. Вес трехлетних детей должен составлять примерно 13–16,7 кг, а рост – 91–99 см.

Дошкольный период (от 3 до 6–7 лет)
В четыре года дети с охотой принимаются за любое дело, ленивыми их точноне назовешь. В этом возрасте можно уже просить ребенка помочь по дому. Четырехлетние дети довольно быстро бегают, редко падают. Могут пробежать немалое расстояние, однако большие нагрузки давать им не стоит. Они уженеплохо прыгают, лазают по шведской стенке. Самое время начать приобщать чадо к спорту! Можно отдать его в гимнастический кружок, танцы, плавание.В этом возрасте ребенок способен почувствовать иронию, обиду, грусть.У него уже хорошая память, он может выучить наизусть длинный стих. Учтите: четырехлетки очень нуждаются в компании сверстников! Отдельные дети дажев четыре года слывут молчунами. Таким опытом делится Ольга, бабушка: «Внук моей подруги молчал вплоть до четырех лет, не произносил ни слова.Родители куда только его не водили – и к логопедам, и к педиатрам, исо сверстниками знакомили, таскали даже к знахарям. А он все равно –ни слова, ни звука. Как-то раз малыша по ошибке наказали за проступок,который он не совершал. Тут он им такую тираду вылил в свою защиту! С этоговремени ребенок прекрасно разговаривает, как будто никаких проблем ине было!»
В пять лет дети отличаются оригинальностью. Они творчески подходятк поставленным заданиям. Стремятся к самостоятельности, заранее продумывают свои игры, делая их более длинными и осмысленными. Могутиграть простые роли в театральных постановках. Предоставьте своему ребенку такую возможность! Не забывайте, что дети, в отличие от многихвзрослых, умеют жить настоящим – этому у них стоит поучиться. Цените каждый момент, каждую минуту, проведенную с ребенком, ведь из маленькихкусочков складывается одно большое счастье.
Пятилетки могут посчитать до двадцати, некоторые уже умеют читатьи писать. Координация улучшается, они могут кататься на четырехколесномвелосипеде. Пять лет – уже подготовительный этап ребенка к школе, поэтому нужно не забывать уделять время в первую очередь чтению и письму. Четко проговаривают слова, обладают обширным словарным запасом. Ребенок может пересказать историю, соблюдая хронологическую последовательность, сочинить свою. Тренируйте эти навыки!
В шесть лет дети очень внимательны, у них хорошая память. Однако в этомвозрасте они становятся неряшливыми, об уборке им надо постоянно напоминать, иначе нежелание убирать за собой может перерасти в привычку.У шестилеток наблюдается стремление к лидерству, они с удовольствиемдемонстрируют свои таланты, очень остро воспринимают критику.Ложь следует пресекать. Многие шестилетние начинают спорить с родителямии игнорировать их просьбы. Напряжение помогут снять физические нагрузки. Некоторые дети в этом возрасте уже идут в школу.
Это начало уже совсем другой жизни.   http://papinjournal.ru/index.php

Особливості вікових криз Батькам про кризи та стабільні періоди розвитку дитини
Розвиток дитини є нерівномірним. На одних етапах зміни у дитячій психіці відбуваються повільно та поступово (стабільні періоди), на інших – бурхливо і швидко (кризові періоди). Послідовність розвитку визначається чергуванням стабільних і критичних періодів. Незначні та малопомітні для оточення зміни під час довгих стабільних періодів зумовлюють появу вікових новоутворень внаслідок якісних стрибків у розвитку під час криз.         Кризові періоди розвитку були відкриті емпіричним шляхом, причому несподівано (криза семи, трьох, тринадцяти, першого року і, нарешті криза новонародженості). За влучним висловом Л. Виготського, якби кризи не відкрили емпірично, їх необхідно було б сформулювати теоретично.        Під час кризи дитина за дуже короткий термін змінюється у своїх основних рисах. Це революційний, бурхливий, стрімкий перебіг подій як за темпами, так і за змістом змін, що відбуваються.
Для кризових періодів характерні певні особливості: Їх межі вкрай невиразні, розмиті. Криза настає непомітно, дуже важко визначити момент її початку й завершення. Різке загострення (кульмінація) спостерігається лише в середині цього етапу. Апогей кризи для дитини виявляється у зміні поведінки дитини, її "важковиховуваності". Дитина ніби виходить з під контролю дорослих, стає вередливою, стрімко знижується успішність у школі та працездатність, зростає кількість конфліктів з оточенням. Внутрішнє життя пов’язане з болісними переживаннями. Розвиток під час кризи має переважно негативний характер. На відміну від стабільних періодів, тут відбувається швидше руйнівна ніж творча робота. Дитина не стільки здобуває, скільки щось втрачає з надбаного нею раніше. Водночас у критичні періоди спостерігаються й конструктивні процеси розвитку, поява новоутворень, що мають перехідний характер і не зберігаються надалі у тому самому вигляді (наприклад, автономна мова однорічних дітей).            Хоча дошкільний вік дитини починається з трьох років, сучасні батьки віддають дитину до навчального закладу набагато раніше. А спеціалізовані групи-ясла сприяють швидкій адаптації дитини до умов дошкільного закладу. Тому необхідно пам’ятати про вплив всіх кризових періодів на розвиток дитини.
Криза новонародженості
	Період розвитку дитини від народження до одного року називаютьстадією немовляти. У ній визначають важливу фазу новонародженості (від моменту народження до одного-двох місяців). Фізично відокремившись від матері, дитина має адаптуватися до інших умов життя.      Кризу новонародженості не відкрили, а визначили теоретично як особливий період у психічному розвитку дитини.
Ознакою кризи є втрата дитиною ваги у перші дні після народження. Одразу ж після народження виявляються безумовні рефлекси, що забезпечують роботу основних систем організму (захисні, орієнтувальні тощо). За умови вдоволення органічних потреб та дотримання правильного режиму і виховання у дитини формуються нові, власне людські потреби ( в отриманні вражень, у спілкуванні з дорослими тощо), на їх основі здійснюється психічний розвиток.            Поступово на появу дорослого в дитини виробляється специфічна емоційно-рухова реакція ("комплекс пожвавлення" за Н. Фігуріним, М. Денисовою), яку вважають початком другої фази розвитку немовляти.            Комплекс пожвавлення – специфічне психічне новоутворення, що є критичною межею періоду новонародженості, а час його появи є основним критерієм відповідності психічного розвитку дитини віковій нормі.          Соціальна ситуація життя немовляти з матір’ю спричиняє появу нового типу діяльності безпосереднього емоційного спілкування дитини і матері. Згідно з дослідженнями Д. Ельконіна й М. Лісіної, специфічна особливість цієї діяльності полягає в тому, що її предметом є інша людина.
Криза першого року
Криза першого року пов’язана з освоєнням мовлення. Якщо спочатку життєдіяльність немовляти регулювала біологічна система, детермінована біоритмами, то поступово вона вступає у суперечність із вербальними ситуаціями, які створюються дорослими.          Простежується загальний регрес життєдіяльності дитини, ніби зворотній розвиток. Емоційно він виявляється в афективних реакціях. Часто має місце порушення всіх біоритмів, зокрема сну; порушення вдоволення життєвих потреб (наприклад, почуття голоду); емоційні аномалії (похмурість, плаксивість, надмірна вразливість).          Кризу першого року життя не вважають гострою. Встановлення нових стосунків з дитиною, надання їй певної самостійності у дозволених межах, терпіння та витримка дорослих пом’якшують характер кризи. Основними новоутвореннями цього періоду розвитку є формування структури мовної та предметної дії. Поява та зникнення автономної мови знаменує початок і кінець кризи першого року.
Криза трирічного віку
	Одним з наслідків інтенсивного розвитку спільної діяльності дитини і дорослого у ранньому віці є формування в дитини власного "Я" ‒ центрального новоутворення, що виникає наприкінці цього етапу (Л. Божович). Малюк вчиться відокремлювати себе від дорослого, починає ставитися до себе як до самостійного "Я", тобто у нього з’являються початкові форми самосвідомості.
Усе це сприяє розвитку прагнення дитини хоча б у вузьких межах своєї можливості діяти самостійно, без допомоги дорослих ("Я сам"). Цей період вважають кризовим ("криза трьох років"), оскільки дорослі мають труднощі у взаєминах з дитиною.
Уперше криза трьох років була описана Ельзою Келер у праці "Про особистість трирічної дитини". Вона визначає низку важливих ознак цього періоду: Негативізм. Дитина взагалі не хоче підкорятися дорослим. Негативізм не слід ототожнювати з неслухняністю, що буває у більш ранньому віці. Упертість. Дитина наполягає на своїй вимозі, на власному рішенні. Малюк починає усвідомлювати себе як особистість і хоче, щоб на цю особистість зважали. Упертість не слід плутати з наполегливістю. Примхливість. Близька до негативізму й упертості, але має більш генералізований і безособистісний характер. Це протест домашнього устрою. Свавілля. Прагнення емансипації від дорослого. Дитина хоче бути самостійною. Це дещо нагадує кризу першого року, але тоді було прагнення фізичної самостійності, а тепер йдеться про глибший рівень – самостійність наміру, задуму. Знецінювання дорослих. Батьки переживають справжній шок, почувши від дитини "дурень" чи щось подібне. Протест-бунт. Виявляється у частих сварках з батьками. У сім’ях з однією дитиною простежується прагнення деспотизму. Дитина вишукує безліч способів деспотичної влади над оточенням.             Описана криза є тимчасовою, але пов’язані з нею новоутворення (відокремлення від оточення, порівняння з іншими тощо) – важливий етап розвитку дитини. Прагнення самостійності в дитини цього віку виявляється у формі гри, тому криза трьох років і розв’язується шляхом переходу дитини до ігрової діяльності.